Гюндуз Мамедов: «На Донбасі Росія використовує найманців із понад 30 країн»

Гюндуз Мамедов: «На Донбасі Росія використовує найманців із понад 30 країн»
Гюндуз Мамедов: «На Донбасі Росія використовує найманців із понад 30 країн»

Інтерв’ю з заступником генерального прокурора України.

Затримання в Білорусі найманців так званої «приватної військової компанії Вагнера», які воювали за Росію на Донбасі, й подальша екстрадиція їх до Російської Федерації – історія гучна. Не тільки на національному рівні, а й на міжнародному. Не можна виключати, що вона матиме продовження з новими поворотами – на рівні фактів, заяв, оприлюднених документів тощо. Проте, чи вдасться Україні коли-небудь притягнути до кримінальної відповідальності дев’ятьох громадян України зі списку екстрадованих «вагнерівців»? Наскільки багато на Донбасі в складі російських гібридних сил воює іноземних найманців? Чого очікувати від чергового етапу слухань у справі MH17, що тривають в Гаазі?

З цими запитаннями журналісти  Радіо Свобода звернулися до заступника генерального прокурора України Гюндуза Мамедова. В Офісі генпрокурора він курує роботу створеного менше ніж рік тому Департаменту з нагляду за розслідуванням злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту (неофіційно його називають «департаментом війни»). Крім того, Мамедов є керівником міжнародної Спільної слідчої групи від України, яка розслідує збиття літака рейсу MH17 над Донбасом в липні 2014 року. Публікуємо інтерв’ю з ним.


– Пане Мамедов, якими були дії Офісу генерального прокурора України, коли стало відомо про затримання білоруськими правоохоронними органами в санаторії під Мінськом 33 представників ПВК «Вагнера» і те, що переважна більшість із них воювали на Донбасі в складі незаконних збройних формувань Російської Федерації?

– Одразу після отримання інформації про взяття під варту в Білорусі осіб, які дійсно брали участь у збройному конфлікті на Донбасі у складі іррегулярних, не передбачених законом збройних формувань Російської Федерації, вже 30 липня компетентні органи України підготували та доправили запити про їх тимчасовий арешт. Це – передбачений міжнародними угодами запобіжний інструмент, що дозволяє затримати особу на території іноземної держави до направлення запиту про її екстрадицію.

Направлення цих листів у перші дні з моменту надходження відповідних даних важливе ще й тому, що підготовка повноцінного запиту про видачу особи та супроводжуючих матеріалів до нього – кропітка та тривала робота. У цьому випадку йшлося не про один пакет документів, а про 28, тому діяти необхідно було дуже оперативно.

Далі було направлено запити про екстрадицію цих осіб. Ми долучили всі матеріали, необхідні для ухвалення рішення про видачу їх до України.

Як ситуація розвивалася далі, вам відомо: підозрюваних осіб передали до Російської Федерації.

– «Вагнерівці» – вже на території Росії. Якими можуть бути подальші дії України?

– Обставина, що підозрюваних осіб передали до Російської Федерації, кардинально ситуацію не змінює. Ми зібрали достатню доказову базу щодо вчинення злочинів під час збройного конфлікту на Донбасі. Вони всі мають підозри, тому будемо притягувати їх до відповідальності на національному рівні та використовуватимемо інші інструменти кримінального процесу, в тому числі міжнародні.

– Ви маєте дані щодо того, наскільки часто Російська Федерація на Донбасі використовує як найманців іноземних громадян? З яких вони держав?

– Офіс генпрокурора зареєстрував кримінальні провадження за фактами участі понад 100 іноземних громадян у складі незаконних збройних формувань РФ у збройному конфлікті на Донбасі проти України. Географія країн походження найманців дуже різноманітна і складає понад 30 держав, серед яких Франція, Чехія і навіть Чилі. Найбільша їхня кількість наразі з Іспанії та Сербії – по 27 осіб, Молдови – 26, Франції – 20.

За наявною інформацією, починаючи з 2014 року до нині, іноземні найманці перебували в складі різних підрозділів незаконних збройних формувань, підконтрольних країні-агресору. Наприклад, у так званому 14-му батальйоні територіальної оборони «Призрак», що відрізняється своєю жорстокістю.

– Можете назвати бодай якісь прізвища найманців?

– На даному етапі розслідування розголошення імен можливих його фігурантів може негативно вплинути на розкриття злочинів.

Водночас про деяких із цих осіб вже повідомляли ЗМІ, у тому числі французькі, в контексті їхньої участі в подіях на Донбасі.

Наприклад, медіа писали про ультраправу організацію «Континентальна єдність», що займається організацією участі французьких «добровольців» у НЗФ РФ. Один із засновників цієї організації Віктор Лента часто дає інтерв’ю, розповідаючи про свою безпосередню участь у збройному конфлікті на території України.

Нам відомо (і ці факти є в кримінальних провадженнях), що на території Російської Федерації створені спеціальні навчальні центри, де проводиться вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання найманців з метою використання у збройному конфлікті на території Донецької та Луганської областей України.

– Що за стимул вони мають? Суто матеріальна вигода чи вони «ідейні»?

– Найманці за матеріальну винагороду, бо одна з ключових ознак найманця – участь у воєнних діях для одержання будь-якої особистої вигоди. Будучи озброєними, у військовому спорядженні, вони безперешкодно потрапляють на територію України, де і беруть активну участь у воєнному конфлікті.

Що стосується підходу Офісу генерального прокурора в цьому напрямку, ми дійсно стали діяти активніше, адже вважаємо, що ніхто, незважаючи на громадянство чи країну перебування, не має уникнути відповідальності за злочини, вчинені під час збройного конфлікту в Україні.

Тому нашу роботу спрямовано на такі вектори: національне розслідування, ініціювання розслідувань в державі громадянства (у разі відмови в екстрадиції), та надання подальшого сприяння іноземним правоохоронним органам.

У цьому контексті маємо дуже ефективну співпрацю з Чехією. В Україні зареєстровано кримінальне провадження по 16 громадянах цієї країни.

– Запитання до вас як до керівника міжнародної Спільної слідчої групи від України, яка розслідує збиття літака рейсу MH17 над Донбасом. Нещодавно в Окружному суді Гааги розпочався черговий етап слухань у цій справі. Ваш прогноз: скільки триватиме процес?

– 31 серпня дійсно відбулось перше у третьому блоці слухань засідання Окружного суду Гааги.

Я завжди акцентував увагу, що це надзвичайно важливий та цікавий процес. По-перше, як приклад заочного правосуддя, по-друге, своєю організацією. Тому не тільки нам, прокурорам та слідчим, які продовжують розслідування збиття літака в рамках Міжнародної спільної слідчої групи, необхідно спостерігати за ним, а й вам, журналістам, і всім громадянам, для яких питання притягнення до відповідальності винних – не пусті слова.

У перший день після майже двомісячної перерви суд основну увагу приділив виступам сторін захисту та родичів жертв. Як ви знаєте, лише один із чотирьох обвинувачених – Пулатов – має адвокатів. І вони в черговий раз вдались до затягування судового процесу. Промова адвокатів постраждалих була присвячена виступам їхніх клієнтів у суді та подачі позовів щодо компенсацій.

Наразі 76 осіб висловили бажання виступити в суді та 316 осіб розглядають можливість отримання компенсацій. Такі позови необхідно подати до 1 лютого 2021 року. Що цікаво, у контексті позовів адвокати виступили за застосування українського законодавства, оскільки літак було збито над територією України, яка тимчасово окупована.

Наступне судове засідання відбудеться 28 вересня. Загалом цей блок слухань попередньо планується до 13 листопада.

– Наприкінці серпня, якраз напередодні річниці Іловайської трагедії, Офіс генерального прокурора оприлюднив звіт, в якому чітко й конкретно назвав причиною того, що сталося 6 років тому під Іловайськом, – збройну агресію Російської Федерації. Наведені дані щодо співвідношення сил вражають, якщо чесно. В середньому сили Російської Федерації перевищували сили й засоби українського війська в 18-19 разів. Проте запитання про інше: чи вдалося встановити нові факти порушень російським військовим керівництвом домовленостей стосовно «зеленого коридору» для відходу українських сил під Іловайськом?

– Інформацію про зібрані докази щодо вчинення вищевказаних воєнних злочинів передано до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) для вирішення питання про відкриття провадження. Найближчим часом до МКС буде передане ще одне повідомлення стосовно тих подій.

Докази ведення агресивної війни проти України та фінансування тероризму надані також в Міжнародний суд ООН і в Європейський суд з прав людини.

Розслідуванням обставин Іловайської трагедії беззаперечно встановлені порушення РФ та вищим військовим командуванням домовленостей стосовно надання гуманітарного коридору для відходу українських військових з оточення в районі Іловайська.

Далі ви знаєте, що відбувалось. Віроломно вбито 366 українських воїнів, 429 отримали поранення різного ступеню тяжкості, 300 потрапили у полон, Збройні сили України понесли значні втрати озброєння і військової техніки.

Для об’єктивності розслідування ми призначили судову комісійну військову експертизу. Як ви розумієте, вона надскладна і, як свідчить практика, займе не менше ніж рік.

Заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов на Донбасі

Заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов на Донбасі

– Оскільки я сама одеситка, то пам’ятаю вашу роботу в Одесі щодо розслідування резонансних справ. І те, що цим ви нажили собі чимало недоброзичливців. Потім ви очолювали прокуратуру Криму, де займались розслідуванням вже воєнних злочинів, тепер в Офісі генпрокурора координуєте цей напрямок більш глобально. Зізнайтесь: в Російській Федерації ворогів маєте?

– В нашій професії, якщо працюєш чесно і неупереджено, маєш принципову позицію, то в тебе завжди будуть недоброзичливці. Особливо, коли маєш справу з розслідуванням злочинів, які вчиняються в контексті збройного конфлікту між Україною та агресором.

Сьогодні спектр інструментів та технологій тих, хто вчиняє тиск, значно розширився. Це і медійні атаки, використання так званих «ботів» та фальшивих акаунтів, поширення безпідставних образ, погроз, fake-news повідомлень в соціальних мережах та на сумнівних сайтах, підбурювання до участі у стихійних мітингах, які дискредитують проведену роботу, а також зовнішній та внутрішній тиск під час розслідування кримінальних проваджень. Такі сучасні «чорні» PR-технології намагаються репутаційно знищити тебе.

Я вам щиро скажу про принцип, що сповідаю: коли працюєш на свою державу, то місця в житті про якусь особисту вигоду не повинно бути. Ви можете вірити в це чи ні, але я прийшов до цього з роками, з досвідом. У тебе є два варіанти. Або ти працюєш на країну, на людей і в цьому є сенс життя, або керуєшся власними інтересами і тоді до проблем інших тобі байдуже.

Я дуже давно вибрав для себе перший варіант.

Ви коли прийшли до нас на інтерв’ю, напевне, звернули увагу на фотогалерею, де є і будівля МКС, історичні постаті юристів, які ввели в міжнародне право поняття «геноцид» та «злочини проти людяності», судові процеси над воєнними злочинцями. Це не просто фотокартки, щоб зайняти місце на стіні. Це глобальне сприйняття того, що команда робить щодня. Для відвідувачів – нагадування, що Україна живе в умовах збройного конфлікту й покарання невідворотне. Залишається пустим одне місце – для світлини, де буде зображений судовий процес по ситуації в Україні.

В коридорі Офісу генпрокурора України

В коридорі Офісу генпрокурора України

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Наприкінці серпня президент Росії Володимир Путін назвав затримання групи з понад трьох десятків росіян у Білорусі спільною операцією українських і американських спецслужб: «Просто їх затягли на територію Білорусі і представили як можливу ударну силу для розгойдування ситуації під час передвиборчої кампанії… Це операція українських спецслужб спільно з американськими».

Служба зовнішньої розвідки України 19 серпня заявила, що повідомлення про участь українських спецслужб у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі є «спеціальною інформаційною операцією», що має «російське походження».

Раніше Служба безпеки України назвала російським фейком і інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».

«Нам відомо про повідомлення про дворушницьке використання Росією маріонеткових сил. Ці історії відволікають увагу від справжньої проблеми, яка полягає у тому, що Росія використовує ці сили для приховування власних наполегливих зусиль поставити уряди інших країн у незручне становище, посилити розбрат всередині країн, підтримати автократів та загалом сіяти хаос, щоб дати Росії можливість впливати на події глобально», – заявила речниця Держдепартаменту США Морган Ортагус.

– Пане Мамедов, від початку збройної агресії Росії проти України Офіс генпрокурора доправив до МКС загалом 15 інформаційних повідомлень. Сім із них стосуються Донбасу, решта – Криму. Останнє за часом датоване, здається, липнем цього року, там ішлося про «масштабні та систематичні порушення майнових прав». Поясніть, будь ласка, що означають ці «інформаційні повідомлення»? Який статус і значення вони мають в комунікації між Україною та Міжнародним кримінальним судом?

– Інформація, яку направляємо до Офісу прокурора МКС, як правило, є тематичною. Тобто, разом із правозахисними та громадськими організаціями ми систематизуємо випадки вчинення конкретного виду воєнного злочину або злочину проти людяності.

Наприклад, якщо йдеться про Крим – це насильницьке переміщення цивільного населення, незаконний призов кримчан до лав Збройних сил Російської Федерації. В останньому повідомленні щодо порушень майнових прав, про яке ви згадали, мовиться про систематичні та широкомасштабні дії окупаційної влади. Вони здійснюється по всій території Кримського півострова із залученням практично так званих «судових органів».

Таким чином, до Міжнародного кримінального суду ми доводимо факти, що можуть свідчити про контроль країни-агресора над окупованою територією.

Останнє з інформаційних повідомлень по Донбасу стосувалося позасудових страт українських військовослужбовців в ході боїв за Іловайськ та Дебальцеве. Також у ньому висвітлювалася практика ведення Росією бойових дій «чужими руками», тобто залучення нею до конфлікту підконтрольних незаконних збройних формувань.

По Іловайську найближчим часом передамо до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду ще один пакет зібраних доказів про вчинення російськими військовими воєнних злочинів. Зокрема, нові факти порушень російським військовим керівництвом домовленостей стосовно «зеленого коридору» для відходу українських сил під Іловайськом.

– Тобто станом на сьогодні Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду все ще вивчає нашу ситуацію?

– Так, на основі інформації, що подається українськими органами прокуратури спільно з правозахисними організаціями, Офіс прокурора МКС здійснює попереднє вивчення ситуації в Україні.

Відповідно до Римського статуту, тобто документа, що регламентує діяльність МКС, у разі, якщо прокурор МКС зробить висновок про наявність достатніх підстав для початку розслідування, то він звертається до Палати досудового провадження з проханням надати дозвіл на це.

Ми всі розуміємо важливість і серйозність ухвалення рішення про розслідування ситуації, пов’язаної зі збройним конфліктом в Україні, тому сподіваємось на виважений підхід.

Генеральний прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда (праворуч)

Генеральний прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда (праворуч)

– Україна не оголошувала стану війни, обмежившись введенням режимів АТО/ООС. Як цей факт може юридично вплинути на майбутні позиції України в Міжнародному кримінальному суді?

– На оцінку ситуації Міжнародним кримінальним судом озвучена обставина не впливає. Для кваліфікації збройного конфлікту, як такого, ані міжнародні конвенції, ані доктрина міжнародного гуманітарного права не вимагають факту його визнання стороною конфлікту або формального оголошення війни.

Міжнародний кримінальний суд: за що й кого судить?

Під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) підпадають геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії;

Перший вирок Міжнародний кримінальний суд виніс у 2012 році – через 10 років від моменту заснування. Колишнього лідера конголезьких повстанців Томаса Лубангу засудили за воєнні злочини на 14 років позбавлення волі. Від початку процесу над ним до оголошення вироку минуло 3 роки.

Міжнародний кримінальний суд (ICC/CPI). Гаага (Нідерланди)

Міжнародний кримінальний суд (ICC/CPI). Гаага (Нідерланди)

– Щодо Донбасу в звітах Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду одночасно фігурують поняття і «неміжнародного», і «міжнародного збройного конфлікту». Останній, як вважають у прокурора МКС, розпочався не пізніше 14 липня 2014 року. Чому саме ця дата?

– У своїх звітах Офіс прокурора не конкретизує, чому саме така дата обрана для відліку міжнародного збройного конфлікту. Але у цей день у Луганській області був збитий літак Ан-26 Збройних сил України, загинули два пілоти.

Наша позиція полягає в тому, що збройний конфлікт між Україною і Росією розпочався 20 лютого 2014 року з окупації Криму. Цей конфлікт триває донині.

– Війна – це передусім людські жертви. І вже потім фінансові збитки. Чи оцінювалися події в Криму та на Донбасі через призму завданої Україні матеріальної шкоди?

– За попередніми даними матеріалів кримінальних проваджень, лише по Криму збитки сягають одного трильйона гривень. Очевидно, це не зафіксована сума, адже агресія РФ триває, як тривають і порушення прав громадян на окупованих територіях півострова та Донбасу.

Міжнародний кримінальний суд: доповнює, але не підміняє собою національну систему правосуддя

Відповідно до принципу комплементарності (доповнюваності) обов’язок розслідувати найтяжчі міжнародні злочини покладено саме на національні судові системи. МКС може втручатися лише у випадку нездатності або небажання національних судів виконувати свої обов’язки.

Ініціювати розгляд справ у Суді може:

– держава-учасниця Римського статуту або країна, яка його не ратифікувала, проте визнала юрисдикцію МКС над конкретною ситуацією;

– Рада безпеки ООН;

– прокурор МКС.

Генпрокурор МКС Фату Бенсуда і заступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов

Генпрокурор МКС Фату Бенсуда і заступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов

– Скільки кримінальних проваджень (і яких саме з найбільш масштабних) нині перебуває під процесуальним керівництвом так званого «департаменту війни» Офісу генерального прокурора України?

– Департамент – це такий собі мозковий центр, що координує роботу слідчих органів, виробляє єдиний підхід в розслідуванні та кваліфікації. Під його процесуальним керівництвом наразі перебуває майже 200 кримінальних проваджень. Це такі глобальні, резонансні справи, на кшталт захоплення Криму та розв’язання війни на Донбасі; взяття у полон українських моряків у Керченській протоці в листопаді 2018 року; справа рейсу MH17; Іловайська і Дебальцевська трагедії 2014 та 2015 років відповідно.

– Хіба раніше подібної координації не було, а справи не розслідувалися?

– До утворення в листопаді 2019 року спеціалізованого Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, у складі Офісу генерального прокурора питаннями цієї категорії злочинів у різні часи займались до 5 підрозділів. Зрозуміло, що про єдиний, системний підхід у такому випадку говорити складно. Хоча стверджувати, що не робилося взагалі нічого, буде теж неправильним.

Важливо, що аналогічні підрозділи створені і у прокуратурах Донецької та Луганської областей. Їхня задача – розкрити понад 14 тисяч злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях та в умовах збройного конфлікту: катування військовополонених та цивільних осіб, обстріли цивільної інфраструктури, використання забороненого Женевськими конвенціями озброєння, Маріупольська та Волноваська трагедії в 2015 році. За кожним фактом смерті українських військовослужбовців та цивільних осіб обласні прокуратури відкривають провадження та координують слідство.

Прокуратурою Автономної Республіки Крим здійснюється процесуальне керівництво в понад тисячу кримінальних проваджень, таких як порушення майнових прав, примусова депортація, колонізація півострову, незаконний призов, переслідування членів Меджлісу тощо.

Всі ці справи є надскладними та багатоепізодними. Наприклад, по кримінальних провадженнях, що на контролі в Департаменті, зареєстровано понад 700 епізодів, обсяг лише окремих справ складає понад 1500 томів.

Насправді це колосальна робота з дослідження подій усього періоду ведення Російською Федерацією агресивної війни проти України. І все це при відсутності доступу до окупованих територій, неможливості проведення всіх необхідних слідчих дій, законодавчі перепони тощо. Тут я маю на увазі відсутність можливості застосувати процедури заочного досудового розслідування та судового розгляду, обмеження строків досудового розслідування (це так звані «правки Лозового»).

Ми неодноразово звертались щодо внесення змін до законодавства про застосування інституту заочного розслідування та про скасування «правок Лозового» у відповідній категорії злочинів.

Нашою наступною задачею є створення окремих підрозділів в органах досудового розслідування (СБУ, Нацполіції, ДБР), які б спеціалізувались на розслідуванні воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

– Враховуючи масштабність ускладнень, чи мають ці справи бодай якусь перспективу?

Переслідування воєнних злочинців – завдання в першу чергу органів влади України

– Колишній президент Республіки Сербської в Боснії Радован Караджич і командувач армії боснійських сербів Ратко Младич понад 10 років переховувалися від Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії, але врешті-решт їх було засуджено до довічного ув’язнення.

Не хочу сказати, що питання переслідування воєнних злочинців ми цілковито передаємо до міжнародних установ. Це в першу чергу є завданням органів влади України. Але приклади з Караджичем і Младичем ілюструють невідворотність покарання за міжнародні злочини.

Що стосується притягнення до відповідальності на національному рівні. Тільки з початку цього року прокурорами Департаменту повідомлено про підозру 47 особам, в тому числі й співробітникам спецслужб Росії, які схиляли громадян України до держзради. Крім того, в 2020 році судами ухвалено 7 обвинувальних вироків.

Можу привести як приклад справи «міністра охорони здоров’я» окупаційної адміністрації АР Крим Петра Михальчевського і колишнього депутата Верховної Ради АР Крим Василя Ганиша. Суд визнав їх винними у держзраді та засудив до 10 і 12 років позбавлення волі відповідно.

Міжнародний кримінальний суд: судить осіб, а не держави

Судить не держави – МКС притягає до кримінальної відповідальності осіб, винних у воєнних злочинах, злочинах проти людяності, у геноциді тощо. Проте є певні обмеження в часі – йдеться лише про ті злочині, які були вчинені після 2002 року, коли набув чинності Римський статут, що є установчим документом і правовим підґрунтям функціонування Міжнародного кримінального суду;

Україна донині не стала повноправною учасницею Римського статуту. Проте відповідно до двох декларацій, поданих Кабміном у квітні 2014-го та вересні 2015 року, погодилася на юрисдикцію, котра охоплює всю територію України в її міжнародно-визнаних кордонах, стосовно злочинів, скоєних на території України, починаючи з 21 листопада 2013 року.

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (Нідерланди)

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (Нідерланди)

– У 2016-му, ледь не наступного дня після того, як у своєму річному звіті Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду назвав події в Криму «міжнародним збройним конфліктом», Російська Федерація вдалася до демаршу. Вона відкликала свій підпис під Римським статутом, що в подальшому унеможливлює його ратифікацію. Україна Римський статут підписала, але не ратифікувала його. Ще одна перешкода?

– По-перше, як я вже казав раніше, перепон на нашому шляху вистачає. За існуючих обставин, Російська Федерація дійсно не зобов’язана виконувати рішення МКС чи його запити, наприклад, про видачу обвинуваченого.

Проте ніщо не триває вічно, у тому числі, це стосується позиції держав щодо ухвалення юрисдикції міжнародних трибуналів. Також не варто забувати про посилення міжнародних санкцій щодо держави, яка покриватиме міжнародних воєнних злочинців.

На сьогодні Міжнародний кримінальний суд має повноваження розслідувати і засуджувати за воєнні злочини, вчинені в Криму і на сході України

По-друге, двері для ратифікації Римського статуту Україна для себе відкрила в 2016 році, коли парламент вніс зміни до Конституції. Вони набули чинності в 2019-му. Нагадаю, що на сьогодні Суд має повноваження розслідувати і засуджувати за воєнні злочини, вчинені в Криму і на сході України, адже у 2015 році Верховна Рада України своєю заявою прийняла його юрисдикцію ad hoc.

– Іще одне питання стосовно Росії, яка нещодавно через власний референдум внесла правки до Конституції, згідно з якими національне російське законодавство стало мати перевагу над міжнародним. Тобто навіть якщо Міжнародний кримінальний суд винесе вирок, скажімо, першим особам російської держави, вони все одно можуть проігнорувати судове рішення?

– Повторюся: уникати відповідальності вічно не вдасться. Я вірю в міжнародне право та в успіх спільних дій міжнародного співтовариства. Відповідати за злочини доведеться. Рано чи пізно. І окремим особам, і державі-агресору. В тому числі за завдані збитки в період окупації.

Ірина Назарчук,  опубликовано в издании  Радіо Свобода

Share

You may also like...